Небезпечні речовини виявлено у річках на Черкащині

Поділитися в соц. мережах

Для річок на території Черкаської області основною проблемою залишається їхнє забруднення промисловими та побутовими скидами. Зміни впродовж року в хімічному складі води формуються в результаті взаємодії ряду природних та антропогенних факторів.

Спостереження за станом хімічного забруднення поверхневих вод проводяться підрозділами гідрометеослужби на шести водних об’єктах, в 11 пунктах. Загальна кількість відібраних проб води за 2018 рік становить: по річках Рось, Вільшанка, Тясмин, Велика Вись – 22; по Канівському водосховищу (1 км вище міста Канева) та Кременчуцькому водосховищу (0,5 км нижче міста Канева, в акваторії міста Черкаси та в районі пристані Адамівка) – 136.

Результати спостережень свідчать, що водні об’єкти Черкащини залишаються забрудненими переважно сполуками важких металів (заліза, марганцю, міді, цинку, хрому шестивалентному), фенолами, дещо менше сполуками азоту. Показники по хімічному та біологічному споживанню кисню показують, що вода перенасичена і органічними сполуками

За нормами рибогосподарського призначення у 2018 році спостерігалися випадки високого забруднення води річки Рось в створі вище міста Корсунь-Шевченківського залізом загальним на рівні 16,0 ГДК та цинкомна рівні 10,1 ГДК. У створі нижче міста Корсунь-Шевченківського спостерігались високі концентрації мангану до 16 ГДК. У Канівському водосховищі зафіксовані високі концентрації цинку на рівні 10,8 ГДК та концентрації мангану до 16 ГДК.

У Кременчуцькому водосховищі в межах території Черкаської області було зафіксовано 14 випадків високого забруднення води манганом, максимальні концентрації якого у створі 6 км нижче міста Черкаси у 16 раз перевищували ГДК (ГДК для мангану становить 10 мкг/дм3).

Вміст сполук азоту (NH4+,NO2-) та фенолів на більшості водних об’єктах перебуває в межах від 1,2 до 6,0 ГДК. По концентраціям нафтопродуктів перевищень ГДК не було зафіксовано.

Кисневий режим річок і водосховищ був задовільним. Вміст розчиненого у воді кисню перебував у межах припустимих норм.

У порівнянні з 2017 роком по більшості контрольованим інградієнтам стабільність у значеннях відсутня. Найвищі зменшення концентрацій зафіксовані по міді на річці Рось у створі вище міста Корсунь Шевченківського та по залізу загальному у створі нижче міста Корсунь Шевченківського і на Кременчуцькому водосховищу у створі нижче міста Канева — у 5,0 – 5,7 разів. Суттєві зростання концентрацій зафіксовані на ріці Рось по азоту, фенолам та спар – у 3,2, 2,0, 1,6 рази відповідно.

У поверхневій воді Канівського та Кременчуцького водосховищ в районі міста Канева по більшості контрольованим інгредієнтам спостерігається їх зменшення.

У акваторії міста Черкаси суттєві зміни у сторону зменшення концентрацій зафіксовані по залізу загальному, міді та мангану. По решті контрольованим інгредієнтам спостерігаються зміни у межах значень 1,1 – 1,5 раз.

Одержані у 2018 році дані про стан гідробіоценозів засвідчили, що за середніми значеннями індексу сапробності на річках (Рось, Вільшана, Тясмин) та водосховищах (Канівському та Кременчуцькому), як і в минулому році, спостерігалось помірне забруднення води – III клас якості води.
Забруднення дніпровських водоймищ радіонуклідами досить низьке. У 2018 році середньорічний вміст стронцію 90 у воді Канівського водоймища становив 16,9 Бк/м3, цезію 137 – 3,9 Бк/м3 (допустимий рівень вмісту цезія 137 і стронція 90 в питній воді 2000 Бк/м3). В порівнянні з 2017 роком середні концентрації цезію 137 зменшились у 1,6 рази, середні концентрації стронцію 90 – у 1,1 рази.

За інформацією Черкаського обласного гідрометцентру