Впровадження нових соціальних програм та проектів

Поділитися в соц. мережах

20 листопада 2017року в приміщенні Городищенської районної державної адміністрації відбулось засідання координаційної наради під керівництвом першого заступника голови райдержадміністрації Василя Скринника. У нараді взяли участь керівники структурних підрозділів, відділів та управлінь райдержадміністрації, організацій, представники правоохоронних органів.

Про виїзне засідання у місто Золотоноша Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на тему : «Створення умов для реалізації програм підтримки регіонів». Первинна медична допомога в сільській місцевості – створення сучасних медичних амбулаторій, доповів головний лікар районного територіального медичного об’єднання Василь Кравченко.

Первинна ланка та профілактика стають одним з пріоритетних напрямківдержавної політики в охороні здоров’я. Мережа ПМД має максимально забезпечувати надання якісних лікарськихпослуг первинної медичної допомоги мешканцям і, одночасно, бути дуже компактною та ефективною, щоб медичні практики несли мінімальні витрати і медичний персонал мав максимальні прибутки.

Держава націлилась на впорядкування інфраструктури замість старих будинків, побудованих за радянськими нормативами, побудувати нові ефективні медичні практики, обладнані за останніми світовими практиками та націлені на надання медичних послуг нової якості. Фокус в системі переміщуються на лікарську допомогу.

Це означає, що основою мережі мають стати:
– Центральна амбулаторія в центрі громади, яка надає можливий максимумпослуг з режимом роботи 24/7; кількість лікарів:7 або більше.
– Організаційно пов’язані з нею якісно обладнані амбулаторії на 1-3лікаря на віддалених територіях громади, які обслуговують села, розташовані поруч.
– Фельдшерські пункти мають зайняти допоміжне місце – громада повинна сама вирішити, де вони є необхідними.

Важливо розуміти, що впорядкування інфраструктури не торкається питання кадрів. В середньому по країні сільська місцевість відчуває суттєвий кадровий голод, особливо на позиціях лікарів. Також не йде мова і про звільнення фельдшерів – вони будуть партнерами лікаря по наданню допомоги.

Світовий досвід демонструє, що найбільш ефективна модель, до якої доходять надавачі медичних послуг в сільській місцевості – це одночасне вирішення питання громадського транспорту та медичної інфраструктури. Для громади фінансово значно вигідніше налагодити транспортування пацієнтів та медичного персоналу на місця роботи, ніж тримати іоплачувати завеликі площі, які реально не потрібні для надання якісних послуг первинної медичної допомоги.

Верховна Рада вже проголосувала в цілому внесений Президентом законопроект 7117 “Проект Закону про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості”. Держава запланувала виділення 4мільярдів гривень за 2 роки на підсилення в сільськіймісцевості медичної інфраструктури, закупівлю транспортних засобів, обладнання тощо.

Зараз потребує оцінки проект амбулаторії на одного лікаря з проживанням родини. За цим проектом буде побудовано багато амбулаторій.

Цей проект має стати базовим та привести в громади новий рівень медичної інфраструктури – кожен лікар в країні має знати, що якщо громада побудувала за таким проектом амбулаторію, то туди можна їхати працювати та жити.

Ключові особливості проекту:
– проект складається з двох частин – робочої зони та зони для проживання лікаря;
– в робочій зоні є окреме закрите приміщення відпочинку медичнихпрацівників;
– “відкрите” планування холу амбулаторії; – окремі виходи з кабінету лікаря в оглядову та маніпуляційну;
– окремий перехід в житлову частину з кабінету лікаря;
– темна кімната (маніпуляційна), яка дозволяє дивитись очне дно;
– використання оглядової як кабінету медичної сестри, що дозволить їйнезалежно надавати сестринські послуги;
– рознесення фасадів житлової та робочої частини амбулаторії на різні сторони будівлі;
– в проект закладена мінімальна необхідна інфраструктура – більш складніпослуги на кшталт УЗД та рентгеноскопічних досліджень буде завжди дешевше робити в центрі громади навіть з урахуванням вартості транспортування пацієнтів.

Рекомендована кількість пацієнтів, яких може обслуговувати один лікар ізнадання ПМД (або одна команда з надання ПМД, щос кладається з 1лікаря та1-2 медсестер), складає 1800–2000 осіб. Залежно від соціальних, вікових,кількісних характеристик населення території, десуб’єкт надання ПМДздійснює свою діяльність, або інших умов, кількість пацієнтів, яких можеобслуговувати один лікар з надання ПМД (одна команда з надання ПМД),може бути більшою чи меншою, ніж рекомендована кількість.

Суб’єкт надання ПМД зобов’язаний забезпечити наявність оснащення таобладнання для надання ПМД пацієнтам. Про впровадження на території району проекту по створенню міні-ферми поінформував начальник управління агропромислового розвитку Павло Попович, який зазначив, що даним управлінням було проведено аналіз стану молочної галузі тваринництва, перспектив розвитку та здійснено відповідні розрахунки. Враховуючи те, що в районі понад 56% молока виробляється у фермерських та одноосібних селянських господарствах, було розроблено бізнес-проект по створенню міні-ферми на 15 корів, мета якого – залучення якомога більше сільського населення, трудових ресурсів, які не зайняті у виробництві до самозайнятості, самореалізації, можливості самим приймати рішення, ризикувати, творити бізнес, заробляти і ставати успішними.

Міні-ферма на 15 корів з виробництва молока створюється у формі приватного підприємства – фермерського господарства. Перевагою вибору даної юридичної форми господарювання є спрощена система оподаткування, незначні витрати на управління та те, що керування і праця у вказаному формуванні спирається на членів окремої родини. Тому такі ферми ще називають сімейними. Для функціонування міні-ферми на 15 корів з виробництва молока необхідно придбати поголів’я із 15 корів середньою живою масою 1 голови 500 кг, середньорічною продуктивністю 6000 кг молока.

Валове виробництво молока на рік 90 тонн (15 х 6000 = 90 тонн).

Площа приміщення міні-ферми за типовим проектом повинна становити не менше 150 м2.

Для ефективного ведення фермерського господарства вихід телят на 100 корів повинен складати 94% і товарність молока – 90 і вище відсотків.

Водночас для утримання молочної ферми необхідно фермерові мати в обробітку не менше 1,5 га ріллі з розрахунку на 1 корову. Тому площа ріллі повинна становити 25 гектар і більше.

Річна потреба в кормах на 1 голову повинна складати: сіна (різнотравного) – 7,4ц; соломи – 4,5 ц; сінажу (різнотравного) – 38,0 ц; буряки кормові – 27,0 ц; зеленої маси – 87,0 ц; концентратів – 12,0 ц; меляси – 2,0 ц. Всього необхідно заготовити 778,3 ц к.од., та 8133, 1 кг перетравного протеїну.

При цьому витрати кормів на 1 ц молока повинні становити 1,22 ц к.од.

Для розвитку бізнес-проекту створення міні-ферми на 15 корів з виробництва молока необхідний стартовий капітал в сумі не менше 1700,0 тис. грн., в тому числі на:- будівництво міні-ферми площею 150 м2 – 500,0 тис. грн.; – придбання корів – 15 х 20,0 тис. грн./корову – 300,0 тис. грн.; – обладнання на ферму – 500,0 тис. грн.; – придбання сільськогосподарської техніки і причіпного інвентаря для обслуговування ферми – 200,0 тис. грн.,- придбання сільськогосподарського інвентаря для обробітку грунту – 200,0 тис. грн.

Згідно калькуляції затрат на виробництво собівартість 1 цнт. молока складе 885 грн. Крім основної продукції – молока, фермер отримує побічну продукцію: телята та гній, які можна реалізувати.

Враховуючи те, що ціна закупівлі молока молокопереробними підприємствами не вище 800 грн. за 1 цнт., виручка від реалізації молока не перекриває понесені фермером витрати. Ферма буде збитковою.

Водночас, як уже вказувалось вище, перевагою створюваних молочних міні-ферм у формі фермерського господарства є те, що для її обслуговування не потрібно додатковий персонал, як правило, всі роботи виконує одна сім’я, якій і належить все господарство.

Крім того, маючи в обробітку не менше 25 гектар ріллі фермер повністю забезпечує поголів’я худоби власними кормами та має незначні залишки продукції рослинництва, які можна реалізувати.

За таких умов значно скорочується величина прямих затрат, що дає можливість утримувати міні-ферму беззбитково і навіть отримувати незначні прибутки. При цьому собівартість 1 цнт. молока складе 710 грн., що дасть можливість фермеру отримувати прибуток близько 70 тисяч гривень на рік. Рентабельність виробництва при цьому складе 12 відсотків.

Якщо врахувати те, що для створення міні-ферми фермер візьме кредит в розмірі необхідного стартового капіталу (1700 тис. грн.), то, отримуючи 70 тис. грн. прибутку в рік, повертати його він буде не менше 25 років і це при умові взяття безпроцентного кредиту.

Отже на основі проведених розрахунків можна сказати, що міні-ферма на 15 корів може бути прибутковим джерелом лише при: сприятливій ціновій політиці на ринку молока та державній дотації, залежно від змін вартості молока; фінансовій підтримці відповідно до діючих державних програм; можливому пільговому оподаткуванні перші 3-5 років після створення міні-ферми; реалізації молока через торгову мережу без посередника, або створення цеху з переробки молока на фермі; запровадженні пільгового та довгострокового кредитування; створенні міні-ферми на базі діючого сільськогосподарського підприємства, яке взяло б на себе всі витрати.

Про хід виконання доручень голови райдержадміністрації узагальнила Тетяна Горідько, головний спеціаліст відділу організаційної роботи та з питань управління персоналом. Станом на 20 листопада на контролі перебуває 3 доручення: 2 з них виконано, 1 – продовжено термін виконання.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *