Мітинг з нагоди 73-ї річниці визволення України від гітлерівських загарбників

Поділитися в соц. мережах

Є події, над якими не владний час. Не щезне з пам’яті людської, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашизмом. Вже більш 70 років по всій Україні вдячні нащадки несуть квіти та свою безмежну вдячність до святих місць, щоб вшанувати мужність, відвагу і героїзм кожного, хто виконав свій патріотичний обов’язок, зробив усе, щоб прийшла Перемога. У календарі є не мало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Жителі Городищини відзначили 73-у річницю визволення України від гітлерівських загарбників. Цього дня колоною городищани рушили до Пагорба Слави, де розпочався мітинг-реквієм. Очолили колону голова райдержадміністрації Олексій Лавріненко, голова районної ради Микола Панчишин, міський голова Володимир Мирошник.

Звертаючись до присутніх голова організації районної ради ветеранів Сергій Каюкін зазначив, що щороку, відзначаючи знаменну річницю визволення, городищани вшановують тих, хто віддав своє життя за майбутнє. Привітав присутніх зі святом, висловивши свої сподівання щодо того, що життя українців врешті-решт стане спокійним та мирним.

– Ми в неоплатному боргу перед мільйонами тих українців, хто стояв до останнього на передовій і за лінією фронту, для кого шлях на війні завершився під скромними обелісками і кому судилося повернутися з неї живим. Усі жахи тих часів нам переповідали у тисячах книжок, проте молодші покоління до кінця не розуміли, що таке війна, розруха та якою ціною далося нашим прадідам мирне життя. І лише за останній рік, коли за незалежність та самостійність України знову гинуть люди, ми зрозуміли яка справжня ціна перемог, – наголосив Олексій Лавріненко звертаючись до присутніх.

Поклавши вінки та квіти, хвилиною мовчання усі присутні вшанували тих, хто загинув у роки Другої світової війни, хто не повернувся до своїх родин. Скільки б років не відходило у вічність, але людська пам’ять буде берегти в своїх глибинах те, що змушує серце не лише озватися радістю, а й здригнутися від невимовного болю, співчуття до тих, чиє життя було жорстоко обірване. Бо народна біда ніколи не забувається, вона застерігає, навчає бути пильними, чесними перед героями днів минулих.

Джерело : horodysche.info

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *