Про український сервіс і черкаські турагенції

Поділитися в соц. мережах

“Відколи сусід нахабно віджав Крим, решта українських “курортів” уявили себе як мінімум Анталією чи Хургадою. Не маю нічого проти, аби вітчизняний туризм розвинувся хоча б до такого рівня.  Втім, аби щось взяти, слід спершу вкласти. На жаль, чи то українська ментальність, чи банальна бідність не дозволяють надавачам послуг у сфері туризму вийти на пристойний рівень.

Я належу до числа ледачих туристів, які не носять за плечима спальники і намети, а надають перевагу максимально комфортному відпочинку без екстремальних умов. В дитинстві мама возила мене на море “дикарем” – це коли їдеш потягом, приміром, до Сімферополя, там пересідаєш на рейсовий автобус до Алушти і на місці знімаєш першу ліпшу квартиру, що ближче до моря. Нині рівень довіри до таких орендодавців уже не той, та й на душі спокійніше, коли їдеш на конкретне місце. Сьогодні все більшої популярності набувають приватні мотелі та бази відпочинку, звісно, левова частка з них не мають жодних документів для ведення такої діяльності, та це не заважає їм обдирати українців, як липку.

Мені “пощастило” натрапити на яскравий приклад такого підприємництва. Перед заселенням господарка цієї бази просто ошелешила внутрішніми правилами. За користування посудом для приготування їжі потрібно було залишити 200 грн. завдатку, довелося купувати столові прибори, чашки і тарілки, сміття виносити самостійно. Гарячий душ працював двічі на день по декілька годин, за тиждень у номері ніхто не прибрав, та й сам він більше нагадував тюремну камеру.

Вдруге у житті користуюся послугами турагенцій. Не цураюся вказати їхні назви, бо вони на це заслуговують. Вперше це було черкаське “Море турів”, тоді дівчата організували чудову весільну подорож до Туреччини. Усі обіцянки справдились, тож дякую їм за якісну роботу. Цього року я купила путівку у місцевому “Фламінго”, певно, найгіршій агенції у Черкасах і області, як з’ясувалося пізніше. Штрафи за відмову від поїздки тут сягають 100% від вартості, агенти не попереджають про недоліки баз відпочинку, їхні автобуси часто ламаються в дорозі, або приїжджають раніше вказаного часу і туристам доводиться бігти з пляжу та наспіх збирати речі.

В місцях відпочинку в межах Приазов’я та Причономор’я впадає в око шахрайство, антисанітарія та експлуатація як людей, так і тварин. А бездіяльність правоохоронців просто вражає. За сезон на туристах тут заробляють на рік. Яким способом – для місцевих не має значення, взимку хочеться їсти, а працювати ніде.

Я не знаю, як хорвати відпочивають в Хорватії, чи араби в ОАЕ, але переконана, що українців не шануватимуть, поки вони зневажливо ставитимуться до своїх”.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *